Хор Верьовки повернувся до легендарної - Коли цвіте папороть
Оновлений колектив виконав фрагмент знаменитої фолк-опери Євгена Станковича, створеної майже півстоліття тому спеціально для хору
На церемонії вручення державної нагороди «Національна легенда України» Національний хор імені Григорія Верьовки представив номер, який виявився особливо символічним. Музиканти виконали фрагмент фолк-опери «Коли цвіте папороть» Євгенія Станковича — твори, історія якого тісно пов'язана із самим колективом.
Цього року серед володарів почесної нагороди виявився і 83-річний композитор. Тому вибір композиції для виступу був не випадковим. Запис номеру хор розмістив у Instagram, а користувачі соцмереж активно ділилися емоціями після перегляду: багато хто зізнавався, що виконання викликало одночасно мурашки та сльози.
Твор з особливою історією
«Коли цвіте папороть» займає особливе місце історія хору Верьовки. Станкович створив фолк-оперу близько 50 років тому саме на замовлення цього колективу.
В основі твору лежать українські народні традиції та фольклор. Композитор об'єднав у триактній постановці обрядові мотиви, елементи героїчного епосу та літературні образи, натхненні творчістю Миколи Гоголя. Лібрето написав Олександр Стельмашенко.
Для української культури ця опера стала не просто музичним твором, а прикладом того, наскільки масштабною та сучасною може бути інтерпретація національного фольклору.
Прем'єра, на яку довелося чекати десятиліття
Історія «Коли цвіте папороть» пов'язана не лише з музикою, а й із радянською цензурою. Опера створювалася на замовлення французької концертної компанії — її планували представити під час Всесвітньої виставки у Парижі.
У Радянській Україні постановку збиралися вперше показати 1978 року у Палаці «Україна». Однак напередодні прем'єри під час генеральної репетиції виставу несподівано заборонили. Рішення надійшло із Москви. Підготовлені декорації та костюми після цього було знищено.
Повноцінного публічного виконання довелося чекати ще 33 роки. Лише 2011-го твір прозвучав цілком у концертному форматі. Тоді його представили Національний симфонічний оркестр України та хор імені Верьовки.
До театральної сцени «Коли цвіте папороть» дісталася ще пізніше. 2017 року оперу поставили у Львівській національній опері.
Символічний вибір для «Національної легенди України»
Нинішнє виконання стало своєрідним поверненням хору до твору, який створювався спеціально для нього. Особливо важливим цей момент виявився на тлі вшанування самого Станковича.
Композитора відзначили державною нагородою за його внесок в українську культуру. За десятиліття творчості він створив цілу низку творів, серед яких симфонії, хорова музика, балети та опери. Незважаючи на вік, Станкович продовжує працювати та писати музику.
Тому виконання його твору на церемонії стало водночас пошаною авторові та нагадуванням про безперервність української музичної традиції.
Новий етап для хору Мотузки
Виступ також привернув увагу до змін усередині самого колективу. Для хору це одна з перших великих появ на публіці після призначення Вадима Яценка художнім керівником.
Про намір оновлювати колектив диригент говорив ще влітку. За його словами, завдання полягає не в механічному продовженні колишнього курсу, а в розвитку хору та пошуку нового звучання.
Саме тому звернення до «Коли цвіте папороть» виглядає особливо символічно: твір із майже півстолітньою історією знову отримує місце у сучасній концертній програмі, а сам колектив одночасно починає новий етап свого розвитку.
Реакція глядачів показала, що музика Станковича, як і раніше, здатна знаходити емоційний відгук. Через десятиліття після створення вона звучить не як музейний експонат, а жива частина української культурної пам'яті.
