Monastetiq - новий виток розвитку
Monastetiq: новий виток розвитку, власний лейбл і 15 років пошуку ідеального звучання
Проєкт Monastetiq уже давно перестав бути локальною історією. Сьогодні його ім’я впевнено асоціюється з українською електронною музикою на міжнародній сцені. Релізи на авторитетних світових лейблах, підтримка від Carl Cox, Tiësto, David Guetta, Maceo Plex та інших знакових представників індустрії стали логічним результатом багаторічної роботи Антона — автора проєкту, який понад п'ятнадцять років присвятив створенню власного музичного почерку.
За цей час Monastetiq сформував унікальний стиль, що поєднує Melodic Techno, Progressive House та Indie Dance. Сьогодні музикант відкриває для себе новий професійний етап: готує запуск власного лейблу та переосмислює накопичений досвід, який став фундаментом його творчості.
Ми поспілкувалися з Антоном про шлях від перших експериментів у студії до міжнародного визнання, співпрацю зі світовими артистами, виступи з оркестром, новий лейбл і найближчі музичні плани.
— Твій шлях почався зі створення музики, а вже потім прийшли виступи як діджея. Що сьогодні для тебе залишається головним?
— Саме продакшн був моєю першою справжньою пристрастю. Я почав створювати музику ще у 2011 році, коли мені було лише тринадцять. Уже тоді усвідомлював, що саме студія стане основою всього, а діджеїнг — природним продовженням цієї роботи. Минуло багато років, але моє бачення не змінилося.
Зараз я намагаюся однаково приділяти увагу обом напрямам, адже вони нерозривно пов'язані між собою. Одне без іншого для мене вже просто не існує.
— До Monastetiq існував інший проєкт. Яку роль він відіграв у твоєму розвитку?
— Моєю першою творчою історією став проєкт Tony Core. Це був період, коли після школи я буквально жив у FL Studio, надихаючись Swedish House Mafia, Skrillex, Madeon та Wolfgang Gartner.
Тоді мене найбільше захоплювали Electro House, Complextro, Dubstep та Progressive House. Саме з тими роботами я отримав першу увагу від Beatport — мої треки почали потрапляти до редакторських добірок сервісу.
Той час суттєво відрізнявся від сучасної музичної індустрії. Не існувало такого різноманіття семплів, пресетів чи навчальних матеріалів. Майже всі користувалися бібліотеками Vengeance, а основними синтезаторами були Sylenth1, Massive та Nexus2.
Саме тоді я навчився працювати зі звуком, аранжуванням, саунд-дизайном та леєрингом. Усі ці знання згодом стали фундаментом звучання Monastetiq. Багато прийомів, які я відкрив ще тоді, залишаються актуальними й зараз, просто вони органічно трансформувалися під сучасну електронну сцену.
— За п'ятнадцять років у саундпродакшні напевно були помилки, які сьогодні ти вже бачиш інакше?
— Найбільшим викликом для мене став перфекціонізм. У певний момент бажання досягти бездоганного звучання повністю витіснило творчість.
Після завершення історії Tony Core і до появи Monastetiq я майже три роки нічого не випускав. Постійно порівнював свої роботи з референсами, аналізував звук, прагнув абсолютної якості. У результаті це лише загальмувало розвиток.
Сьогодні я впевнений: прагнути високого рівня потрібно, але не можна дозволяти перфекціонізму знищувати натхнення.
Є ще одна річ, яку я порадив би собі молодому, — ніколи не видаляти старі демозаписи.
Хороший приклад — композиція Dnipro. Її перша версія з'явилася ще у 2021 році як проста мелодія, створена за допомогою Juno V від Arturia після натхнення одним із відео Anyma, де він працював із легендарним Roland Juno-60.
Минуло кілька років, перш ніж ця ідея стала повноцінним релізом.
Саме тому зараз я регулярно переглядаю старі проєкти. Дуже часто саме там знаходяться мелодії чи рішення, які отримують нове життя вже у сучасних роботах.
— Твої треки регулярно звучать у сетах світових артистів. Яка підтримка стала найважливішою?
— Будь-який сапорт мотивує рухатися вперед — незалежно від того, хто саме підтримує твою музику.
Особливо вдячний Miss Monique та Korolova. Вони неодноразово включали мої композиції до своїх сетів, і це завжди відчутно впливало на статистику прослуховувань та знайомило з Monastetiq нових слухачів.
У Spotify for Artists добре видно, як після таких виступів треки починають активно з'являтися у фанатських плейлистах. Це дуже приємне відчуття.
Якщо говорити про особисту мрію, то дуже хотілося б одного дня почути свої роботи у сетах Axwell, Steve Angello та Sebastian Ingrosso.
— Незабаром стартує твій власний лейбл. Якою буде його ідея?
— Лейбл отримав назву GLUCOSE5.7.
Його концепція будується на балансі між Indie Dance та Melodic Techno — саме в цьому музичному просторі я бачу його розвиток.
Ідея виникла приблизно півтора року тому. За цей час я співпрацював із багатьма міжнародними лейблами, уважно аналізував їхню роботу та поступово зрозумів, що готовий повністю контролювати власні релізи й реалізовувати своє бачення без компромісів.
Назва також має особисту історію, яку поки залишу без пояснень.
До того ж у Monastetiq уже був трек Glucose, який свого часу піднявся до п'ятого місця у чартах Beatport, тому саме ця назва здалася найбільш логічною.
— Чи стане GLUCOSE5.7 виключно платформою для твоєї музики?
— Спочатку я саме так і планував.
Але ще до запуску почав отримувати багато демо від інших музикантів і зрозумів, що лейбл може стати місцем для ширшої творчої спільноти.
Саме тому GLUCOSE5.7 буде відкритим для артистів, чиє звучання близьке до його концепції.
Мені хочеться сформувати навколо нього коло однодумців, які створюють цікаву й самобутню електронну музику.
— Виступи з оркестром стали досить несподіваним кроком. Що вони дали тобі?
— Це був дуже цінний досвід.
Перший концерт відбувся в Одеській філармонії, другий — уже в київському ангарі НАУ, де ми збільшили склад оркестру й зробили програму значно масштабнішою.
Особливо хочу відзначити диригента Володимира Дикого. Його енергія буквально об'єднує музикантів і публіку.
Попри те, що цей досвід був надзвичайно цікавим, найближчим часом я хочу зосередитися на студії, розвитку лейблу та DJ-сетах.
У діджеїнгу мене приваблює свобода. Я можу визначитися з першим треком буквально за кілька хвилин до виходу на сцену, а фінальну композицію обрати вже під час виступу, орієнтуючись на атмосферу й реакцію людей.
Оркестр працює за зовсім іншими законами — там усе побудовано на точності й колективній синхронності.
Можливо, колись я повернуся до такого формату, але вже з абсолютно новою програмою.
Також планую найближчим часом опублікувати повне відео концерту в НАУ.
— Які прем'єри найближчим часом чекають на слухачів KISS FM?
— Уже 7 серпня на GLUCOSE5.7 вийде перший реліз — Playa Rider, записаний разом із японською вокалісткою RHYME.
Вона добре відома завдяки спільній роботі з Yellow Claw — композиція Crush набрала понад 30 мільйонів прослуховувань на Spotify та увійшла до саундтреку голлівудського фільму Babygirl.
Також дуже чекаю на реліз Hidden Gem & Pongo — Mindgame (Monastetiq Remix), який побачить світ наприкінці року на німецькому лейблі Einmusika.
Паралельно працюю над новими Melodic Techno релізами.
І, звісно, запрошую всіх 8 серпня на свій birthday set у київських Kureni. Буду радий зустрітися зі слухачами особисто.
